Катєріна Сєрґацкова

Уроженка Раїссі, горада Волгаграда, в минулому Сталінграда.
Мені докоряють що я часто переходжу на особисте, проте з пісні слів не викинеш.

Так от історія про Катю на “Громадському”. Вона дуже хотіла в ефір. Дуже дуже. Так хотіла, що віджала міжрегіональну програму на “Громадському”, переназвала її на “ШоуВасШоу”. Воно правда було чахоточне й швидко закрилося. Так от коли один мій колега побачив Катюна екрані, спитав: “Шо ж она страшенькая такая?”.
Ну Катя не тільки страшненька, а піздєц нагла. Хоча це ж націальна звичка у них там запорєбріком, прийти в гості, насрати на столі й потім довго обурюватися хамством господарів, які зробили зауваження. От Катя числа кремілвська зозуля. Не знаю, нашо Порошенко видав їй український паспорт. Російський її взагалі ніяк не псував.

Так, про неї уважно треба читати Wikipedia. Але там не написано, що вона мама Якова Олевського (з прізвищем можу помилитися, але). Ну й цей сімейний сайт тіпа “заборона”, де вона зібрала усіх ушльопків латентних та не дуже сепарів з “Гро”.

Катери́на І́горівна Серга́цкова (рос. Екатери́на И́горевна Серга́цкова; 16 грудня 1987 Волгоград, Волгоградська область, РРФСР) — російська та українська журналістка, дослідниця та телеведуча. Засновниця медіа-проекту Zaborona.com.

Народилась у Росії. Навчалась у Волгоградському державному університеті. У Росії працювала у журналістиці з першого курсу університету; була журналістом таких російських видань як «Московский комсомолец» та «Аргументы и факты». У 21 рік, стала головним редактором російського опозиційного суспільно-політичного видання «Хронометр», яку довелося закрити під тиском влади. Опісля, того ж року, Катерина переїхала з Росії в Україну, спочатку до Криму, а потім у 2012 до Києва.

Писала для таких видань як «Українська правда», Insider, «Новое Время», «Фокус», ArtUkraine, української та російської версій журналу Esquire, російських видань Meduza.io, Snob.ru. У березні 2014 року Катерина запустила власний канал про події в Криму під назвою «Крим. Як є» на платформі Divan.TV. Під час війни на сході України 2014 року — одна з небагатьох українських журналістів, яким вдавалося висвітлювати події з обох боків конфлікту. З жовтня 2014 по червень 2017 була ведучою телевізійного проекту «Громадское на русском» на телеканалі «Громадське телебачення» (ініціатор проекту — Наталія Гуменюк).

Написала хронологію подій для двомовного видання про Євромайдан під назвою «#EUROMAIDAN — History In The Making» (2014, головний редактор — Гліб Гусєв). У березні 2015 року вийшла книга Катерини Сергацкової (у співавторстві з Артемом Чапаєм та Володимиром Максаковим) «Война на три буквы» (видавництво «Фоліо»).

У квітні 2015 року набула громадянства України, отримавши паспорт з рук Президента України. Згідно із вимогами українського законодавства, Катерина відмовилася від російського громадянства.

Професійні відзнаки
Репортажі Катерини Сергацкової входили в п’ятірку фіналістів професійного журналістського конкурсу «Честь професії» (2015, 2017 роки), 2018 року отримала премію «Честь професії» за серію репортажів «Майбутнє Донбасу», яка робилась командою Zaborona.com.

Отримала міжнародну премію Kurt Shork Award, яку дають за відвагу в журналістиці, за серію репортажів з окупованих територій Донбасу (2015).

Лауреат міжнародної премії FPA Thomson Foundation Young Journalism Award (2017) за серію розслідувань про ІДІЛовців з пострадянських територій.

Політичні погляди
Катерина Сергацкова вважає, що війну на сході України уряд України міг зупинити ще влітку 2014 року «домовившись» із окупантами але «керівництву країни захотілося показати кулак». В інтерв’ю 112 каналу у травні 2015 року вона сказала:

« Коли в Донецьку почалася АТО … Це сталося одразу після виборів президента, 26 травня. Це той момент, з якого почалася справжня війна. Якби не було тієї АТО в Донецьку 26 травня, у нас не було б війни. Можна було все зупинити на Слов’янську. І купірувати територію – так само, як вона купірована зараз

Залишити відповідь

*

Цей сайт використовує Akismet для зменшення спаму. Дізнайтеся, як обробляються ваші дані коментарів.