Тяжке враження справляє Центральний вокзал Києва.

Про комфорт не йдеться, його і не очікуєш. Але навіть в безпеці пасажир на вокзалі себе почувати не може.

Вокзали – це завжди концентрація мутних тіпів. І в європейських столицях також.

Але такої жесті як у нас, я ніде більше не бачив.

Бомжі лежать просто неба, урки та ханурі шниряють, труться по кутках і шукають, до кого б доїбатись.

Банди кишенькових злодіїв, смуглявих та чорноволосих, вільно пересуваються перонами, йдуть за людьми в проходи.

Навіть коли прибуваєш і виходиш з потяга, на пероні вже чекають ці мразі.

Вони почувають себе вільно, безпечно, впевнено. Очевидно, що місцева поліція в долі. Бо їх ніхто не ганяє, і жодного копа за весь час перебування на вокзалі я не побачив. Спайка криміналу та правоохоронців в таких місцях особливо сильна.

Бздить, мрачно, тривожно.

От з такими почуттями ти виїжджаєш з Києва та в’їжджаєш до столиці.

З позитиву – працюють ескалатори.

Залишити відповідь

*

Цей сайт використовує Akismet для зменшення спаму. Дізнайтеся, як обробляються ваші дані коментарів.