Оптимізму побільшало

Нині я налаштований оптимістичніше, ніж три тижні тому.
Ось чому:

1. Президент Зеленський продемонстрував, як він реагує на критику. Його психологічний портрет показує, що він гостро сприймає критику, але любить визнання та аплодисменти (навіть щиро дивується, коли їх очікує, а їх нема). Але було незрозуміло, як він реально поводитиметься у разі жорсткої критики з боку громадянського суспільства, — чи це викличе у нього спротив, чи задній хід. Виявилося, що другий варіант, і це добре.

2. Перший візит у Брюссель показав, що президент розуміє важливість правильної комунікації із Заходом (правда, поки що немає правильної комунікації з народом, але більшість народу ще перебуває у післявиборчій ейфорії і все пробачить).

3. Пакет акцій Коломойського у проекті “президент Зеленський” розмивається — як за рахунок посилення самого президента (що було нескладно передбачити), так і за рахунок появи нових стейкхолдерів (важливо мати прихильність телеканалів перед парламентськими). Ще невідомо, яким чином Коломойський конвертує свої “акції” у вагомі активи, але розмивання мажоритарного пакету є позитивною новиною.

4. З’явилася реальна можливість отримати у парламенті дієву противагу Слузі Народу — партія Голос. Це запобіжник концентрації влади, що є найважливішим чинником збереження демократії.

5. Чимало достойних людей зайшли в список самої партії Слуга Народу. Це дозволить організувати внутрішньофракційну дискусію та демократичне крило у самій фракції.

Залишити відповідь

*

Цей сайт використовує Akismet для зменшення спаму. Дізнайтеся, як обробляються ваші дані коментарів.